Частина 2: Дайджест «27 постанов ВС КАС по податковим спорам за перше півріччя 2021»

Частина 2: процесуальні питання; порушення допущенні під час перевірок та повноваження ДФС


Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Верховного суду у складі КАС за перше півріччя 2021 року прийняла близько 2000 постанов.


В даному дайджесті відібрано 27 правових висновка, які розділені на 12 тем – і це без врахування правових висновків по «не реальним операціям», по яким буде окремий матеріал з більш поглибленим аналізом.


В другій частині дайджесту ви зможете дізнатись про нові правові позиції стосовно:

· забезпечення позову;

· застосування преюдиційних фактів;

· строк звернення до суду після адміністративного оскарження вимоги по ЄСВ;

· не врахування доказів наданих разом з запереченнями на акт;

· підстави та наслідки скасування податкової консультації;

· списання безнадійного податкового боргу та дискреційні повноваження;

· обставини для перенесення термінів проведення перевірки



3. Процесуальні питання


Про забезпечення позову


⚖️ 4 червня 2021 року у справі № 160/8226/20 (провадження № К/9901/3471/21):


СУТЬ СПОРУ:

В обґрунтування заяви про забезпечення позову забудовник посилався на те, припинення будівництва комплексу негативно вплине на чисельних інвесторів, які вже інвестували в цей проект великі кошти та залишаться без об`єктів нерухомого майна у цьому комплексі.


ЦИТАТИ та ВИСНОВОК:

«Забезпечення позову в інтересах осіб, які не беруть участі в справі, суперечитиме природі заходів забезпечення саме того позову, який подано до суду


Повний текст постанови: https://reyestr.court.gov.ua/Review/97428959



Про застосування преюдиційних фактів у податкових спорах під час перегляду справ за нововиявленими обставинами


⚖️ 05 лютого 2021 року у справі № 815/6356/15 (провадження № К/9901/48590/18):


СУТЬ СПОРУ:

У цій справі скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, апеляційний суд з посиланням на частину першу статті 72 КАС України (в редакції, чинній на дату ухвалення вказаної постанови) прийняв до уваги судове рішення у справі №815/6355/15 як таке, що має преюдиційне значення.


ЦИТАТИ:


«Враховуючи, що інших мотивів постанова суду апеляційної інстанції від 6 вересня 2016 року не містила, колегія суддів вважає, що скасування судового рішення у справі №815/6355/15 було підставою для перегляду за нововиявленими обставинами цієї постанови та її скасування.

За змістом наведених норм (прим. – ст. 78 КАС України) преюдиційного значення набувають виключно встановлені судовим рішенням факти, а не правові висновки суду та/або результат розгляду конкретної справи.

Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу»


ВИСНОВОК:

Скасування судового рішення, правові висновки якого були преюдиційними під час ухвалення відповідного рішення в податковому спорі, є підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами


Повний текст постанови: https://reyestr.court.gov.ua/Review/94666248


Про строк звернення до суду з позовом після використання процедури адміністративного оскарження скасування вимоги по ЄСВ


⚖️ 25 лютого 2021 року у справі № 580/3469/19 (провадження № К/9901/19568/20):


СУТЬ СПОРУ:

В даній справі Верховний суд розглянув конфлікт норм, що визначають строк звернення до суду після адміністративного оскарження вимоги по ЄСВ.

Так в ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі - Закон № 2464-VI) визначає десятиденний строк звернення до суду.

Частиною 4 ст. 122 КАС України, передбачено більш лояльний для платника строк звернення до суду після процедури адміністративного оскарження – три місяці.

Суди першої та апеляційної інстанції повертаючи позов, керувались строком визначеним в ст. 25 Закону № 2464-VI, оскільки платник звернувся до суду через місяць після отримання рішення за результатами розгляду скарги.

Більш того, Верховний суд вже висловлював свою позицію з цього питання у постановах від 31 січня 2019 року у справі № 802/983/18-а, від 8 серпня 2019 року у справі № 480/106/19, від 19 березня 2020 року у справі №140/1757/19, від 28 травня 2020 року у справі № 200/11547/19-а, від 11 лютого 2021 року у справі №580/3380/19, відповідно до якої спеціальним законодавчим актом, що визначає строки звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату єдиного внеску, є саме Закон № 2464-VI.

ЦИТАТИ:


«закон про загальнообов`язкове державне соціальне страхування може, зокрема, встановлювати особливості адміністративної процедури досудового врегулювання спорів, але не може регламентувати порядок судового оскарження з порушенням гарантій платника єдиного внеску.

У практиці, зокрема, адміністративного судочинства застосовується загальний принцип in dubio pro tributario (пріоритет з найбільш сприятливим для особи тлумаченням норми права): у разі якщо норма закону або іншого нормативного акта, виданого на основі закону, або якщо норми різних законів або нормативних актів дозволяють неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків особи у її взаємовідносинах з державою (в особі відповідних суб`єктів владних повноважень), тлумачення такого закону здійснюється на користь особи (суб`єкта приватного права).

Отже, відповідно до принципу in dubio pro tributario строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску, складає три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги.

Судова палата відступає від висновків, викладених у постановах від 31 січня 2019 року у справі № 802/983/18-а, від 8 серпня 2019 року у справі № 480/106/19, від 19 березня 2020 року у справі №140/1757/19, від 28 травня 2020 року у справі № 200/11547/19-а, від 11 лютого 2021 року у справі №580/3380/19 та інших з аналогічною правовою позицією.

Таким чином, Верховний Суд у складі судової палати формулює правовий висновок, відповідно до якого строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску складає три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги


ВИСНОВОК:

строк звернення до суду після досудового оскарження вимоги про сплату єдиного внеску складає три місяці з дня отримання платником рішення


Повний текст постанови:

https://reyestr.court.gov.ua/Review/95240811



4. Порушення допущенні під час перевірок та повноваження ДФС


Про не врахування доказів наданих разом з запереченнями на акт


⚖️ від 15 червня 2021 у справі № 812/946/15 (провадження № К/9901/33282/18):


СУТЬ СПОРУ:

Платник подався на бюджетне відшкодування ПДВ.

ДФС провело перевірку, та дійшло висновку про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ, на підставі того, що платіжні доручення не оформлені належним чином.

Не погодившись з висновками акта перевірки, позивач подав до заперечення від 27.01.2014 №012/14 та копії платіжних доручень в електронному виді, банківські виписки, а також договори на користування системою «Клієнт-Банк», які передбачають використання електронних документів при здійсненні розрахункових операцій.

ДФС не врахувало такі докази та винесло ППР.


ЦИТАТИ:

«На підставі матеріалів справи судами встановлено, що позивач скориставшись своїм правом, передбаченим пунктом 44.7 статті 44 Податкового кодексу України, надав податковому органу разом із запереченнями на акт перевірки належним чином засвідчені копії платіжних доручень, які відповідачем не були взяті до уваги під час винесення податкового повідомлення-рішення.

Факт отримання відповідачем платіжних доручень підтверджено відміткою про отримання на запереченнях до акту перевірки (том 1 арк. справи 18) та вбачається із відповіді податкового органу від 03.02.2014 N 1329/28-05-47-01-01 на заперечення на акт перевірки (том 1 арк. справи 52-55)

У результаті дослідження доказів судами встановлено відповідність первинних документів вимогам діючого законодавства, а відтак суди дійшли висновку, що відповідач безпідставно при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не врахував копії платіжних доручень, надані позивачем до перевірки та разом із запереченнями на акт перевірки.».


ВИСНОВОК:

Не врахування доказів наданих разом з запереченнями на акт – можлива підстава для скасування ППР


Повний текст постанови: https://reyestr.court.gov.ua/Review/97771245


Підстави та наслідки скасування податкової консультації, яка порушує право на належне роз’яснення застосування податкового законодавства


⚖️ 23 лютого 2021 у справі №816/1696/17 (провадження №К/9901/46500/18):


СУТЬ СПОРУ:

Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації у зв’язку з невідповідністю вимогам чинного податкового законодавства, зокрема відсутністю чітких відповідей на поставлені запитання


ЦИТАТИ:

«…надана податкова консультація, яка містить цитати нормативно-правових актів, але ніяких висновків або рекомендацій щодо їх застосування не має, або незаконна податкова консультація, підлягає скасуванню.

Матеріалами справи підтверджується, що надана ДФС України Товариству податкова консультація № 1028/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 06.07.2017 не відповідає вимогам, встановленим положеннями пункту 52.4 статті 52 Податкового кодексу України, оскільки не містить обов`язкових вимог, а саме: опису питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків; обґрунтування застосування норм законодавства; висновку з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства».


ВИСНОВОК:

Відсутність у податковій консультації чітких відповідей на поставлені запитання та роз’яснень викладених у ній норм чинного законодавства, про яке просив платник податків, свідчить про порушення права особи на належне роз’яснення застосування податкового законодавства та є підставою для скасування судом попередньої податкової консультації та надання контролюючим органом нової з урахуванням висновків суду із цього приводу


Повний текст постанови: https://reyestr.court.gov.ua/Review/95177056.


Списання безнадійного податкового боргу та дискреційні повноваження контролюючого органу


⚖️ 06 квітня 2021 року у справі №805/696/18-а (провадження К/9901/388/19):


СУТЬ СПОРУ:

Контролюючий орган посилався на те, що питання щодо прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу віднесено до компетенції контролюючого органу та приймається на основі адміністративного розсуду, оскільки встановлення обов’язкових критеріїв і умов, аналіз поданих платником податків документів, необхідних для прийняття такого рішення, є дискреційними функціями контролюючого о